Categories for Без категорії

Той випадок, коли концептуальне мистецтво – миле й мімімішне). Американський фотохудожник Вільям Вегман усе своє життя знімає собак, здебільшого, веймарських лягавих. Він бачить в них людські емоції, переживання, характер, одягає в яскраві костюми, брендовий одяг від знаментих модельєрів, представляє у вигадливих образах. Першу собаку Вільяма назвали на честь одного відомого художника Мен Рей. Мен Рей...

Перша половина ХХ століття – мій улюблений період в історії Західної України, насамперед, з погляду наукових зацікавлень. Майже десять років я ретельно переглядала тогочасну пресу, щедро приправлену колоритними галицькими знімками, дотепними жартами, глибокими аналітичними розвідками, вивчала перебіг історико-культурних процесів, канву мистецького життя… Тому для мене мюзикл “Гуцулка Ксеня” – не лише красива романтична історія, близька...

“Жінки здаються собі такими красивими, коли проходять поруч, … застигають на мить біля одного з тих зворушливо умовних портретів мадам Сезанн, – не дивляться, але наче вивчають цей некрасивий живопис, вважаючи порівняння з нею виключно приємним для себе”, – писав Рільке дружині після відвідин виставки Поля Сезанна 1907 року. На кожному з портретів, виконаних чоловіком,...

Дивлячись на цей портрет дружини художника, важко сказати, що було спершу, – бардак вдома чи філософія нового мистецького напрямку 1950-их, названого критиками «Школою кухонної мийки») Джон Бретбі, до робіт якого вперше був застосований цей термін, зображає дружину Джин поруч з брудним кухонним столом так, наче це – щось неймовірно витончене, а сама дружина дивиться на...

До теми нетрадиційних родинних портретів. Доволі неоднозначний сюжет представлений на полотні Медокса Брауна “Візьміть свого сина, сер!” (1851). Для роботи художнику позувала дружина Емма з їхньою другою дитиною. Молода жінка, яка нагадує Мадонну з немовлям, простягує новонародженого батькові, відображення якого бачимо у дзеркалі, що, наче німб, розміщене над головою матері. Тобто, художник-батько знаходиться буквально на...

Так виглядає, що в шістнадцятому столітті уявлення про насильство в родині дещо відрізнялися від наших, м’яко кажучи. От, наприклад, у цій чарівній роботі знаменитий Лукас Кранах під виглядом старозавітнього мотиву Юдити з головою Олоферна зобразив молоду дружину спадкоємця саксонського престолу, принцесу Сибіллу Клевську, з відрубаною головою чоловіка, Йоганна Фрідріха. Це наче алегоричне втілення безмежної влади...