Мадам Сезанн в червоному кріслі
Posted by Ksenia Litvinenko on / 0 Comments
“Жінки здаються собі такими красивими, коли проходять поруч, … застигають на мить біля одного з тих зворушливо умовних портретів мадам Сезанн, – не дивляться, але наче вивчають цей некрасивий живопис, вважаючи порівняння з нею виключно приємним для себе”, – писав Рільке дружині після відвідин виставки Поля Сезанна 1907 року.
На кожному з портретів, виконаних чоловіком, Гортензія Сезанн до невпізнання різна. У неї різний овал обличчя, фігура, різний настрій, вік та вираз обличчя. При цьому художник ніколи не ідеалізує її зовнішність, швидше навпаки.
Як свідчать спогади сучасників, стосунки Сезанна з дружиною були доволі непростими. Коли вони познайомилися і стали жити разом, Гортензії було дев’ятнадцять, а Полю – тридцять. Грошей постійно не вистачало, кошти для утримання сина надсилав Полю його батько.
Через якийсь час Сезанни перестали жити разом, проте упродовж життя зберегли міцний, нікому не зрозумілий зв’язок, про що свідчать і двадцять дев’ять картин, на яких зображена мадам Сезанн. Друзі художника стверджують, що в Гортензії був важкий характер, вона часто влаштовувала Полю скандали… Проте таки погоджувалася йому позувати, що було ще тим випробуванням. Сезанн вимагав від моделі повної нерухомості, малював повільно, і виходив з рівноваги, коли вона змінювала позу. Знервований, міг порвати або викинути полотно.
Своєрідні емоції простежуються в образі “Мадам Сезанн в червоному кріслі”. Вона дивиться на чоловіка без презирства, але й без зайвої сентиментальності, перетворюючись на даму, поруч з якою і справді чи не кожна відчує себе красунею.
