Афіна Парфенос – Богиня Діва

Ніколи не варто економити на жінці. Навіть якщо ця жінка – лише дерев’яна скульптура, на вбрання якої і так уже витрачено більшу частину національних запасів золота античного міста-держави. Вона обов’язково помститься, навіть за найменшої підозри на обман, навіть якщо вину не доведено.

Відома за численними копіями і згадками в текстах античних письменників статуя Афіни-Парфенос (Афіни-Діви) була створена одним з найвеличніших давньогрецьких скульпторів і архітекторів Фідієм для головного храму Афінського акрополя – Парфенона.

Фідій належав до кола афінської аристократії, був близьким другом Перікла, досвідченого та мудрого політика, з іменем якого пов’язаний розквіт Афін в середині V ст. до н.е. Саме в роки правління Перікла (444-439 рр. до н.е.) Афіни стали великим економічним, політичним і культурним центром Еллади. Більшу частину коштів міської скарбниці Перікл витрачав на розбудову міста та, зокрема, реконструкцію головної міської фортеці, – акрополя, намагаючись перетворити його в пам’ятник величі богині – покровительки міста.

Керувати процесом реконструкції було доручено Фідію, який присвятив акрополю шістнадцять років свого життя. Він повністю керував всіма роботами каменотесів і ремісників, розробляв проекти храмів та скульптурного декору, більшу частину якого самостійно втілював у матеріалі.

Парфенон був центром храмового комплексу. Раз в чотири роки до нього прямувала святкова Панафінейська процесія, в якій брали участь всі громадяни міста, незалежно від статі та віку. Вони приносили в дар богині Афіні пеплос, зітканий руками афінських дівчат.

 

Одягали пеплос на прекрасну скульптуру, яка, за віруваннями греків, була втіленням божества. Дванадцятиметрова статуя, встановлена на невисокому постаменті в одному з залів Парфенона, була виконана з дерева та «одягнена» в слонову кістку та золото. Пластини зі слонової кості покривали обличчя та оголені частини тіла богині, з золота були виконані святкові шати та зброя. За свідченнями древніх греків, для виконання статуї було виділено понад тисячу двісті кілограм золота (більше тонни!).

В очі Афіни майстер вставив дорогоцінні камені. Усі частини статуї були майстерно оздоблені: на сандалях богині зображено битву греків з кентаврами, на лицьовій стороні п’ятиметрового в діаметрі щита Афіни – сцени битви з амазонками, на зворотній стороні – битва богів з гігантами. Усі ці міфологічні події перекликалися з сучасністю, нагадуючи афінянам про їхню доблесну перемогу над персами.

Розкішний шолом із зображенням сфінкса і крилатих коней, козяча шкура – егіда на грудях, оздоблена маскою Медузи Горгони як неодмінний атрибут богині, двометрова крилата богині перемоги Еіка на правій руці Афіни, спис біля її лівого плеча, надавали статуї особливої парадності.

Слава цього творіння Фідія була настільки великою, що, разом з іншими його успіхами, викликала заздрість та ненависть ворогів та політичних противників. Як стверджує Плутарх у своїх порівняльних життєписах видатних давньогрецьких культурних діячів, Фідія було звинувачено у крадіжці золота при роботі над статуєю. Проте, скульптор виправдався, – золото зняли з основи і зважили, не підтвердивши крадіжки.

Невідомо з яких причин, але Афіна продовжувала мститися своєму творцеві. Наступне звинувачення Фідія було пов’язане з святотатством. Серед воїнів на щиті богині він насмілився зобразити себе в образі легендарного скульптора Дедала, а свого друга Перікла – в образі Тезея. Великий скульптор був відправлений в тюрму, і там помер, за різними версіями, від хвороби, або, випивши отруту.

Через сто сорок років після створення, афінський воєначальник Лахарес замінив золотий хітон богині на бронзовий для того, щоб заплатити своєму війську. Сама ж статуя пережила свого автора майже на тисячу років, згорівши в пожежі у 5 ст. н.е., найбільш ймовірно, будучи вивезеною до Константинополя, де її вважали не богинею-войовницею, а одним з нічого не вартих язичницьких ідолів.

Comments

comments